Відбулася робоча зустріч Наглядової ради АТ «Українські розподільні мережі» з членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Русланом Слободяном та колегами із Регулятора.
Під час зустрічі сторони обговорили стратегічні підходи до розвитку стимулюючого регулювання, підготовку до другого регуляторного періоду та роль сучасної регуляторної моделі у відновленні, модернізації й довгостроковому розвитку систем розподілу електричної енергії України.
Учасники зустрічі відзначили, що електричні мережі сьогодні є не лише складовою критичної енергетичної інфраструктури, а й одним із ключових факторів економічного відновлення України, інтеграції до внутрішнього енергетичного ринку Європейського Союзу, розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифровізації та електрифікації економіки. Саме тому сучасна регуляторна модель має стати одним із фундаментальних інструментів створення довгострокових інвестиційних стимулів для розвитку мережевої інфраструктури.
Під час зустрічі було представлено бачення другого регуляторного періоду стимулюючого регулювання (RAB) як не лише наступного етапу тарифного регулювання, а й початку нового інвестиційного циклу розвитку систем розподілу електричної енергії.
Було відзначено послідовну роботу НКРЕКП над удосконаленням стимулюючого регулювання, формуванням більш передбачуваного регуляторного середовища та створенням умов для довгострокового планування розвитку операторів системи розподілу.
Сторони наголосили, що п’ятирічний горизонт другого регуляторного періоду має забезпечити операторам системи розподілу можливість перейти від реагування на поточні виклики до системного середньострокового планування розвитку мереж. Економічно обґрунтована дохідність нової регуляторної бази активів повинна формувати реальні стимули для відновлення, модернізації та технологічної трансформації мережевої інфраструктури.
Серед пріоритетних напрямів розвитку були визначені:
- відновлення мережевої інфраструктури, пошкодженої внаслідок воєнних дій;
- заміна критично зношених мережевих активів;
- підвищення фізичної та операційної стійкості систем розподілу;
- автоматизація та цифровізація управління мережами;
- інтеграція розподіленої генерації, систем накопичення енергії та активних споживачів;
- підвищення надійності та якості електропостачання.
Окрему увагу сторони приділили підходам до оцінки ефективності регуляторних рішень. Було відзначено, що їх доцільно оцінювати не лише через короткостроковий вплив на тариф, а насамперед за здатністю створювати передбачувані умови для довгострокових інвестицій, модернізації мереж, підвищення якості електропостачання та зміцнення стійкості енергосистеми.
Окремим предметом обговорення стали структурні зміни, які відбуваються в електроенергетиці. Розвиток розподіленої генерації, систем накопичення енергії, активних споживачів та поступова електрифікація економіки формують нові вимоги до регуляторної моделі й довгострокового планування розвитку мережевої інфраструктури.
У цьому контексті сторони підкреслили важливість забезпечення фінансової стійкості операторів системи розподілу та формування регуляторних механізмів, які створюватимуть необхідні стимули для модернізації мереж і залучення довгострокового інвестиційного капіталу.
Окрему увагу було приділено формуванню довгострокового консолідованого інвестиційного pipeline операторів системи розподілу. Такий підхід має забезпечити системне планування розвитку мереж, визначення інвестиційних пріоритетів та підготовку якісних проєктів відповідно до міжнародних стандартів.
Сторони погодилися, що передбачувана регуляторна модель є однією з ключових передумов підготовки якісних інвестиційних проєктів, здатних відповідати вимогам міжнародних фінансових організацій та залучати довгострокове кредитне і грантове фінансування для модернізації мережевої інфраструктури.
Учасники зустрічі також обговорили можливі напрями вдосконалення підходів до моніторингу реалізації інвестиційних програм операторів системи розподілу та оцінки їх фактичної ефективності.
Окремо було підкреслено, що ефективне корпоративне управління, прозорі механізми регулювання, якісне управління ризиками та довгострокова інвестиційна передбачуваність є взаємопов’язаними складовими сучасної моделі розвитку операторів системи розподілу та важливими чинниками підвищення інвестиційної привабливості галузі.
«Українська енергетика сьогодні перебуває на етапі глибокої трансформації. Разом із розвитком нових технологій, розподіленої генерації та сучасних моделей споживання повинна еволюціонувати і регуляторна модель. Її головне завдання — створити умови, за яких оператори системи розподілу матимуть можливість своєчасно модернізувати мережі, забезпечувати їхню надійність та залучати необхідні інвестиції незалежно від того, як змінюватиметься структура ринку електричної енергії», — зазначив Голова Наглядової ради АТ «Українські розподільні мережі» Ярослав Диковицький.
За його словами, ефективність другого регуляторного періоду має оцінюватися насамперед за практичними результатами — модернізацією мереж, підвищенням їхньої стійкості, покращенням якості електропостачання та створенням умов для розвитку сучасної конкурентоспроможної енергетики.
За результатами зустрічі сторони підтвердили спільне бачення того, що подальший розвиток стимулюючого регулювання має забезпечувати баланс між інтересами споживачів, фінансовою стійкістю операторів системи розподілу та створенням довгострокових інвестиційних стимулів для модернізації електричних мереж України відповідно до європейських принципів регулювання.
Сторони також підтвердили готовність до продовження професійного діалогу щодо вдосконалення стимулюючого регулювання, розвитку сучасної інвестиційної моделі галузі та формування регуляторного середовища, здатного забезпечити довгострокову модернізацію мережевої інфраструктури, підвищення її стійкості, залучення інвестицій і прискорення інтеграції України до європейського енергетичного простору.
